“Борітеся – поборете.
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава.
І воля святая!”

9 березня народився Тарас Шевченко — поет, художник, мислитель і громадський діяч, якого вважають символом української культури та національного відродження. Він одним із перших почав послідовно утверджувати слово «українець» замість поширеного тоді «малорос», пробуджуючи національну свідомість і прагнення до свободи.

Свобода як основа творчості

Тарас Шевченко вважається одним із засновників українського автопортрету. У його художній спадщині є чимало академічних робіт із зображенням оголеної натури — важливої частини професійної мистецької освіти того часу. Водночас ці роботи свідчать про внутрішню свободу митця та його прагнення виходити за межі усталених традицій, відкриваючи нові художні можливості для розвитку українського мистецтва.

Пріорка Шевченка

Влітку 1859 року під час перебування в Києві Тарас Шевченко певний час жив на околиці міста — на Пріорці, у будинку місцевої мешканки. Тут, подалі від постійного поліцейського нагляду, він працював над творами, спілкувався з друзями та записував народні пісні. Сьогодні цей будинок відомий як Хата на Пріорці — меморіальний музей у складі Національного музею Тараса Шевченка.

Чай із ромом

«Джерелом натхнення» Шевченко називав чай із самовара, до якого любив додавати ром — інколи настільки щедро, що друзі жартували: це радше ром із чаєм. У студентські роки він також полюбив каву, яка допомагала працювати й підтримувала бадьорість під час навчання. Найбільше йому смакувала кава по-віденськи зі збитими вершками.

Видав власний буквар

У 1860 році Тарас Шевченко видав «Букварь южнорусскій», розрахований на учнів недільних шкіл. Книга містила абетку, елементи лічби, переспіви псалмів, народні прислів’я та приказки, а також тексти народних дум. Видання поет профінансував власним коштом, а наклад у 10 000 примірників був значним для того часу.

Нащадок Кобзаря — зачинатель українського фотомистецтва

Григорій Шевченко — внучатий небіж Тараса Шевченка та один із основоположників українського фотомистецтва. Він одним із перших в Україні застосував репортажну фотографію, фіксуючи життя, побут і працю українців та краєвиди Наддніпрянщини.

Частина цих унікальних світлин і листівок сьогодні зберігається у музейних колекціях, зокрема в Національному музеї Тараса Шевченка.