Дорогі українці, щиро вітаємо із Всесвітнім днем Вишиванки!

Українці Північної Греції та співробітники Консульство України в Салоніках обʼєдналися у спільному флешмобі до Всесвітнього дня Вишиванки #ВишиванкаЄднає, аби привітати співвітчизників з цим  надзвичайно потужним святом!

Всесвітній день вишиванки започаткований у 2006 році і відзначається щороку у третій четвер травня.

День вишиванки – свято, присвячене збереженню традицій українського національного одягу. Для українців вишванка – справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять.

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни росії проти України. Одягнена вишиванка – символ незламності українського духу, заява на весь світ про те, що українці – вільний народ!

Історія свята.

20 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки». Надихнув дівчину до цього її друг Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.

Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. Так, у вишиванці були помічені Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Хетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Візерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та інші. А такі модні бренди, як Dolce&Gabbana та Valentino, взагалі випустили колекції з українськими етнічними мотивами у вишитих сукнях.

Спеціальних заходів на День вишиванки не існує. Однак щороку в Україні проводять особливий флешмоб, який полягає в тому, що люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. В мирні часи в багатьох містах проводили концерти, фестивалі, ярмарки та фотосесії. На жаль, під час війни проводити масові заходи заборонено. Однак кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку для підтримання духу українців та українських воїнів.

У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки. У цього мистецтва існує сотні різних швів та десятки технік, які по-різному комбінуються у різних областях.

На Харківщині були популярні червоні та чорні вишиванки, зроблені грубою об’ємною ниткою. На харківських вишиванках часто можна побачити особливе зображення – дерево життя.

Херсонські вишиванки славляться зображеннями вишитих тварин: півнів, зозуль, коней, оленів. Також на них часто вишивали дерево життя, як у харківських вишиванках.

На Полтавщині вишивали гладдю. Полтавська вишивка вважається однією з найдавніших. Відома вона традицією вишивки «білим по білому». На Полтавщині прийнято прикрашати рукави сорочки витонченим та кропітким дрібним візерунком, а в орнаменті використати геометричні фігури.

На Сумщині були популярні полтавські вишиванки, а також рослинно-геометричні візерунки дрібним хрестиком.

Вишиванки Вінницької області цінуються за велику різноманітність елементів та технік.

В Чернігівській області поєднували кілька видів швів в одній вишивці та використовували складні техніки. Чернігівські вишивальниці вишивали дуже мініатюрними, схожими на бісерні стібками, а також використовувати дуже тонкі нитки. Для цього була потрібна велика майстерність і акуратність.

У Донецькій та Луганській областях майстрині пишно прикрашали сорочки вишитими квітами, деревами та птахами. Завдяки використанню ниток різних текстур вишивка здавалася об’ємною.

Волинські вишиванки виділяються симетрично повторюваними геометричними візерунками.

У вишитому одязі мешканців Рівного і ближніх сіл домінували квіткові орнаменти.

А у житомирських вишиванках окрім геометричних фігур на сорочках розцвітали квіти та гілки з листям.

Закарпатська вишиванка – найбільш пишна, яскрава і різнобарвна. Вишивальниці Закарпаття прикрашали рукави пишним та великим орнаментом.

Львівські майстрині навпаки вишивали дуже легкі, витончені та скромні візерунки, наче тонке мереживо.

У Запорізькій області найкраще розвинені традиції чоловічої вишиванки. Чоловічі сорочки прикрашалися в основному геометричними візерунками, такими як ромби і кола (символ сонця). Таку вишивку називали чумацькою.

Вишиванки Київської області виділяються найбільшим розмаїттям рослинних візерунків. На них можна побачити хміль, грона винограду, маки, пшеничні колоски. Такими візерунками прикрашали рукави, а на манжетах вишивали дрібні геометричні фігури. Часто використовували нитки синього та чорного кольорів.

Для кримських вишиванок характерна велика різноманітність візерунків, кожен з яких має своє сакральне значення. Наприклад, вигнута гілка з листям «егрі дав» означала розвиток і непостійність, дерево символізувало чоловіче начало, а гвоздики були символом людей похилого віку.